Прополіс (бджолиний клей) (smile)

Способи застосування прополісу:

• спиртовий розчин;
• водний розчин;
• олійний розчин;
• натуральний прополіс всередину (жувати у невеликих кількостях);
• зовнішньо у вигляді пластин та холстиків;
• на зуби у вигляді аплікацій.

Рецепти приготування спиртової настоянки прополісу та прополісної мазі додаються.

Вага: 10 грам.

Що таке прополіс?

Бджолярі називають прополіс «бджолиним клеєм». Це смолиста речовина, якою бджоли заклеюють щілини у вулику, знезаражують гніздо, зміцнюють стільникові комірки. Виготовляють його бджоли із смолистих виділень деяких рослин (тополі, берези, сосни, осики та ін.), переробляючи їх та додаючи свої ферменти. На смак прополіс гіркуватий, має приємний смолистий запах, а його колір залежить від того, з яких рослин бджоли зібрали смолу. Він може бути коричневим, майже чорним, а може бути жовтим, зеленим і навіть червонуватим.

Застосування прополісу

Прополіс можна застосовувати у чистому вигляді, але його смак досить неприємний. До того ж, він має анестезуючу дію та «заморожує» язика й слизову оболонку рота. Ковтати прополіс не рекомендується. Жують чистий прополіс в основному при болі в горлі, кашлі, зубному болі, інфекції в ротовій порожнині. Не можна приймати більше 1-2 г прополісу на день. Разова доза повинна бути не більшою за сірникову головку, інакше можливий опік слизової оболонки. Жувати прополіс можна не більше 20 хвилин.

У чистому вигляді прополіс здавна застосовується у народній медицині для загоєння ран, лікування мозолів, натоптишів, грибка нігтів.

Найчастіше прополіс застосовують для виготовлення мазей, бальзамів, водних і спиртових настоянок, а також меду з прополісом. Препарати з прополісом використовуються для підвищення імунітету, лікування вірусних захворювань, захворювань шлунково-кишкового тракту, при ранах, опіках, обмороженнях, грибкових захворюваннях, псоріазі, укусах комах. Водний розчин прополісу застосовують для лікування інсультів та інфарктів, гаймориту, нежиті, простудних захворювань.

Склад прополісу

Незважаючи на те, що про цілющі властивості прополісу відомо вже давно, його склад ще повністю не вивчений. Прополіс містить чотири групи сполук: ефірні олії, бальзами, смоли та віск.

Смоли прополісу містять переважно органічні кислоти, що зумовлює його антиоксидантні властивості. Ефірні олії (8-10%) визначають аромат і смак прополісу. Містяться в прополісі також мінерали, вітаміни і флавоноїди. Близько 20-30% складу прополісу – це віск. Він визначає його консистенцію. Кількість воску залежить від того, з якої частини вулика зібрали прополіс. Найменше його у прополісі, зібраному з холстиків та прополісозбірників.

Іноді при виготовленні препаратів із прополісом виникає потреба його нагрівати. Як і інші продукти бджільництва, прополіс частково втрачає властивості при нагріванні до високої температури. Зокрема, змінюється його запах і смак, тому що випаровуються ефірні олії. Знижуються й антимікробні властивості прополісу. Тому нагрівати прополіс до температури вище за 80°С не бажано.